Що робити працівникові, якщо роботодавець зволікає з офіційним оформленням трудового договору

        Це дуже ризикована ситуація для найманогопрацівника. Уразінеоформленнявідносин з наймачем,він є незахищеним законом та можесподіватисялише на добросовісність та чесність такого роботодавця.

Але ж в рамках чинного законодавстває перспективи захисту неофіційнооформленогопрацівника.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу законів про працюУкраїнитрудовийдоговір є угода міжпрацівником і роботодавцем, за якоюпрацівникзобов’язуєтьсявиконувати роботу, визначенуцієюугодою, з підляганнямвнутрішньому трудовому розпорядкові, а власникпідприємства, установи, організаціїабоуповноважений ним орган чифізична особа зобов’язуєтьсявиплачуватипрацівниковізаробітну плату і забезпечуватиумовипраці, необхідні для виконанняроботи, передбаченізаконодавством про працю, колективним договором і угодоюсторін.
Відповідно до  ч.3, статті 24 Кодексу законів про працю України, працівник не можебути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом (розпорядженням)роботодавця, і повідомленняорганівдержавноїфіскальноїслужби про прийомпрацівника. В певних випадках трудовий договір укладається у письмовій формі.

Але що робити, якщо недобросовісний роботодавець не оформив працівника офіційно, затримує виплату заробітної плати, або ж взагалі відмовляється її платити та фактично виставляє працівника «на вулицю».

Більшістьошуканихпрацівниківсподіваються на позов до суду в порядку цивільногосудочинствазадлястягненнязаробітної плати.

       Але у випадкунеоформленого працевлаштування у разі звернення до суду належним та допустим доказом того, щопрацівник дійснопрацюва в роботодавця, буде саметрудовийдоговір, наказ про прийняття на роботу, запис у трудовійкнижці.        Але якщопрацівник працювавнеофіційно, то саме ціх документів в нього і не має.

Тобто, фактично, в судінеофіційний працівник не зможежодним чином документально підтвердити факт своєїроботив конкретного роботодавця. Покази свідків також не будуть взяті судом до уваги.

Так є чи ні шанси у неофіційного працівника захистити свої права?

Адже кожномугромадянину КонституцієюУкраїнигарантовано право на працю. Воновключаєможливістьзароблятисобі на життяпрацею, яку людинавільнообираєабона яку вільнопогоджується.

В такому випадку в нагоді працівникові може стати положення п. 6 ч. 1 ст. 232 Кодексу законів про працюУкраїни, згідно якого у судовому порядку розглядаютьсятрудовісуперечкипрацівників про оформленнятрудовихвідносинпід час виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановленняперіодутакоїроботи.

Для захистусвоїх прав працівникунеобхіднозвернутися до суду з позовноюзаявою, в якійвказатиперіодроботи, посаду (професію), за якоювінбувзалучений до роботи, вказатибезпосередню роботу, яку виконував, кому в процесівиконанняроботибувпідпорядкований, який режим роботи і тривалістьробочого часу булавизначенароботодавцем, відзначити факт невнесеннязапису до трудової книжки про прийняття на роботу, вимагативід суду визнативідносиниміжпрацівником і роботодавцемтрудовими, зобов’язатироботодавців внести запис про роботу в трудову книжку і виплатитизаробітну плату.

До позову можна додавати будь-які фактичні докази роботи в цього роботодавця: свідоцтва звільнених працівників, які разом працювали в цього роботодавця, мали трудові договори з ним, або відповідні записи в трудовій книжці; будь-які документи щодо заробітної плати; штатний розпис; фотографії на робочому місці, в процесі роботи з роботодавцем, колегами по роботі; пропуск на роботу; направлення для проходження медичного огляду, довідки про здавання роботи під розпис, документи про ознайомлення з умовами праці,  технікою безпеки, розписки роботодавця про те, що він зобов`язувався виплатити неофіційно влаштованому працівникові обумовлену заробітну платута інші докази, що підтверджують факт наявності трудових відносин з роботодавцем.

Згідно ч. 6 ст. 235 КЗпП, під час винесеннярішення про оформленнятрудовихвідносин з працівником, якийвиконував роботу без укладення трудового договору, і встановленняперіодутакоїроботиабороботи на умовахнеповногоробочого часу, в разі фактичного виконанняроботиповнийробочий час, встановленийроботодавцем, органі, якийрозглядаєтрудовусуперечку, одночасноухвалюєрішення про нарахування та виплату такому працівниковізаробітної плати в розмірі не нижчомувідсередньоїзаробітної плати з відповідного виду економічноїдіяльності в регіоні у відповідномуперіоді без урахуванняфактичновиплаченоїзаробітної плати, про нарахування та сплату, згідноіззаконодавством, податку на доходи фізичнихосіб та сумиєдиноговнеску на загальнообов’язковедержавнесоціальнестрахування за встановленийперіодроботи.

         Рекомендуємо взагалі уникати неофіційної роботи, – робота без оформлення належним чином, в більшості випадків, веде до конфліктів з роботодавцем та невиплати працівникові зароблених ним грошей. Навіть у випадках, коли роботодавець при неофіційномупрацевлаштуванніпрацівникавиплачуєвинагороду, все одно, над працівникомпостійнонависаєДамоклів меч, – працівник не мае гарантії, щонаступного дня роботодавецьповодитиметься так само чесно, як і сьогодні.

 

Ст.інспектор ГУ Держпраці в Одеськійобласті        І.Б.Сорокін