01.08.2018

Легалізація тіньової зайнятості і її наслідки.

          Згідно ст.24 Закону України від 09.07.2003року № 1058-IY «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»  страховий стаж – це період, протягом якого особа підлягає загальнообов*язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.  Мінімальний страховий внесок – це сума коштів, що визначається розрахунково в результаті множення мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого законом на день отримання заробітної плати. Якщо сума страхових внесків, сплачена за відповідний місяць, менше мінімального внеску, страховий внесок зараховується пропорційно сплаченим внескам, що приводить до зарахування  до страхового стажу відпрацьованого періоду в  пропорційно зменшених розмірах.

          Існує основна проблема, яка впливатиме на розмір майбутньої пенсії. Це заниження  заробітної плати найманих працівників в результаті реального нарахування заробітної плати в незначних розмірах (на рівні або менше мінімальної) за умови відпрацьованого повного місяця та неофіційної доплати заробітної плати в «конвертах». Така ситуація вигідна роботодавцю і працівник на неї погоджується, оскільки йому надається можливість заощадити на сумі податків, що утримуються із заробітної плати. Крім того, використовуються такі форми трудових відносин, як стажування, встановлення випробувального терміну, здебільшого належним чином не оформленого, застосовуючи які, роботодавці безпідставно відтерміновують на деякий час укладання трудового договору.

         Ведення подвійної бухгалтерії призводить до погіршення соціального захисту працюючих та негативно впливає на стан наповнення бюджету фонду. Треба пам’ятати, що кожна гривня внесків, нарахована на заробітну плату, що надійде до бюджету, вплине на забезпечення вашої гідної пенсії. Також відповідально до цього питання повинні поставитися самі роботодавці, які повинні оформлювати належним чином трудові відносини зі своїми працівниками. Варто не забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених внесків є грубим порушенням Законів України та передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність.

         Головна небезпека «тіньової» зайнятості полягає не тільки в тому, що бюджет недоодержує кошти. Влаштовуючись на роботу неофіційно, працівник повинен чітко усвідомлювати: якщо зарплату виплачують «в конверті», це означає, що роботодавець швидше за все не укладе трудовий договір, а також не здійснюватиме  відрахування єдиного соціального внеску з неофіційної зарплати. Це неминуче призведе до того, що:

- можливо, роботодавець вимагатиме працівника працювати понад норму, а то і без додаткової оплати праці;

- не буде гарантованого розміру заробітної плати;

- не буде права на відпустку, в тому числі, і на відпустку у зв’язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною;

- не буде права на оплату тимчасової непрацездатності, включаючи догляд за хворою дитиною;

- не буде права на достроковий вихід на пенсію (якщо робота пов’язана із шкідливими умовами праці);

- не буде права на охорону праці;

- не буде права на офіційне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань, та наслідок – неотримання страхових виплат у разі травмувань чи профзахворювань;

- працівник не матиме змоги зареєструватись у центрі зайнятості як безробітний та отримувати відповідну допомогу;

- відсутність офіційних доходів може бути підставою для відмови у призначенні різного виду допомог та субсидій;

- фахівця можуть звільнити у будь-який момент, без виплати вихідної допомоги, а можливо, і без оплати за виконану роботу.

 - значно втрачатимуть у виплатах внаслідок зарплат «у конвертах» майбутні мами, оскільки розмір допомоги з вагітності і пологів безпосередньо залежить від розміру офіційної зарплати.

       Ліквідація виплати заробітної плати в «конвертах», скритої зайнятості, їх легалізація на сьогоднішній день являються пріоритетними напрямками роботи відповідних державних органів. Нелегальна заробітна плата послаблює соціальний захист працівників, зменшує надходження до бюджетів та державних соціальних фондів.